Пропонуємо ознайомитися з жовтневим номером газети "Задавака"

 

 Чи знаєте ви, що в давнину ґудзики використовували виключно як прикраси, а не для застібання? Були часи, коли ґудзиками могли користуватися заможні громадяни і за ціною вони були прирівняні до дорогоцінного каміння. А для застібання використовувалися зав’язки, шнурівки, вироби з рослин і кісток тварин, в якості шпильок. Сьогодні наше життя таке галасливе, швидке та несамовите, що ми просто не маємо часу замислитись про такі дрібниці, як маленький ґудзик. Про нього ми згадуємо найчастіше тоді, коли він відривається і губиться. Добре, якщо його вдається підловити за тоненьку ниточку і заховати до кишені. А буває й так, що гарні ґудзики хтось знаходить і залишає собі «на щастя», або й збирає цілу колекцію. У світі існує безліч музеїв, які зберігають історію і різноманітне надбання людства. Серед них – із десяток музеїв ґудзиків. В Україні також є єдиний такий музей. Знаходиться він в Олександрії. Облаштувала збірню талановита жителька міста, художниця Ірина Кваша у колишньому приміщенні ґудзикової фабрики. Чому ми згадали про ґудзики? Бо в третій декаді жовтня щорічно проводиться День перерахунку ґудзиків на одязі або День ґудзика. Тож, перевірте свій одяг – чи не згубили ви десь цю застібку. А ще пропонуємо поповнити свою колекцію «літературними» ґудзиками.

«Ґудзик», Ірен Роздобудько:

Фатальна зустріч у мальовничому куточку Карпат змінила життя головного героя Дениса. Він пройшов всі кола пекла в Афганістані, але вижив. Через декілька років ми знову бачимо Дениса, але тепер він – успішний керівник рекламної компанії. Проте минуле кохання знову увірвалося в його життя, і все летить шкереберть. Кожен герой цієї книги по-своєму прагне щастя та не вміє цінувати подарунки долі. А тим часом янгол грає маленьким загубленим ґудзиком.

«Ґудзик -2», Ірен Роздобудько:

В цій книжці – продовження найпопулярнішого твору авторки. Колись головний герой втратив все: кохану людину, смак до життя, сенс працювати в країні, що поволі котиться в прірву. Але життя не зупинилося. Улюблені герої знову зібралися разом. Десять років по тому…

Книги будуть цікавими як підліткам, так і дорослим.

 Міжнародний день дівчаток – свято ще дуже молоде і відзначається з 2012 року. У грудні 2011 року Організація Об’єднаних Націй проголосила 11 жовтня міжнародним днем дівчат, щоб привернути увагу громадськості до проблем і прав дівчаток. Вперше цей день був відзначений 11 жовтня 2012 року.

Тож вітаємо всіх дівчаток зі святом і бажаємо, щоб кожен день дарував шоколадний настрій, щасливу усмішку, везіння, успіхи у навчанні, щоб завжди мрії здійснювалися.

У нашій бібліотеці ви можете взяти і прочитати безліч книг про дівчаток, дружбу, пригоди. А сьогодні пропонуємо вашій увазі книги, які ми отримали завдяки участі в «Програмі поповнення бібліотечних фондів -2020» від Українського інституту книги https://www.facebook.com/UkrainianBookInstitute:

Дівчаче дозвілля на всі 100%/ уклад.: Н.В.Зотова; мал. Є. Житник.- Харків: ВД "ШКОЛА",2020.-368с.

Крістіна де Вітте. Посібник з виживання для дівчат: про тіло, школу. кохання й інші труднощі підліткового віку/ пер. з англ.

Н. Сліпенко.- Київ: Книголав, 2020.- 256 с.

Куценко О. Аврора та інші принцеси: казки.- Львів: Видавництво Старого Лева.2019.- 80 с.

Ньюбері Л. Дівчата за право вибору/ пер.з англ. Оксани Дягел.- Харків: Вид-во "Жорж", 2020.-184 с.

Олкотт Л.М. Маленькі жінки/ пер. з англ.Б.Носенок.- Харків: Фоліо, 2019.- 316с.: іл.

Тіммеш К. Дівчата думають про все на світі. Розповіді про винаходи, зроблені жінками/ пер. з англ. Т.В. Марунич.- Харків:Вид-во "Ранок",2020.-56 с.:

 Брати наші менші чи друзі безслівні...

Такі часом милі, довірливі, ніжні.

Буваєте часом і хижі і грізні,

І долі бувають у кожного різні.

Комусь пощастило, порода у тілі:

І ви вже чистенькі, пухнасті та білі,

А хтось просто з двору, без племені- роду

Хоч як би хотів та не зміниш породу.

І доля вже інша й життя вже собаче,

І тільки надія одна - на удачу,

Що хтось пожаліє, візьме тебе в хату,

Що може служити там будеш багато.

А в іншого «Віскас», хазяйка заможна,

Усе в тебе є, усе тобі можна;

Спідничка картата, ошийник зі срібла,

І впевненість є, що ти дуже потрібна.

Брати мої менші, я дуже шкодую,

Що всіх не зігрію, не всіх нагодую.

Та знаю, що люди все можуть змінити

Що кожного з вас можна просто любити!

Аліна Шкварук

Сьогодні, 4 жовтня – у світі відзначають Всесвітній день тварин — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення. Пропонуємо вашій увазі книгу британської авторки Джес Френч “Як допомогти їжачкові та захистити полярного ведмедя", що містить понад 70 порад з допомоги навколишньому середовищу. Книгу бібліотека отримала завдяки участі в «Програмі поповнення бібліотечних фондів -2020» від Українського інституту книги https://www.facebook.com/UkrainianBookInstitute.

 Усмішка ласкава - то найкраща страва.
Так народна мудрість промовля до нас.
З усмішкою добре вийде кожна справа,
Бо вона підносить нас у добрий час.
Всім завжди приємно, коли зла немає,
Очі випромінюють ніжність й доброту.
Усмішка теплом нам серце зігріває,
Пам’ятайте, люди, істину просту.
Вона живить душу ласкою м’якою,
Всім любов дарує, і людське тепло.
Поїть справжнім щастям, радістю п’янкою,
І стає палацом нам просте житло.
Усмішка, як сонце, шлях освітить вчасно,
З нею всі рідніші і не треба слів.
То ж зустрічним людям усміхнися вчасно,
Щоб тобі всміхнутись кожен захотів.
               Надія Красоткіна

Кожного року в першу п'ятницю жовтня святкується Всесвітній день усмішки. Це чудове свято виникло завдяки американському художнику Харві Беллу. Саме він є автором відомого на весь світ логотипу – смайлика! Девізом Дня є слова: "Зроби добру справу. Допоможи з'явитися хоча б одній усмішці". А ще сьогодні Міжнародний день людей похилого віку. В кожній сім'ї є дідусі та бабусі. Тож, давайте робити для них добрі справи, щоб їхні обличчя осяяла усмішка.

15 вересня, в День визволення Гуляйполя від нацистських окупантів, у читальному залі бібліотеки для дітей відбулась презентація книги «Жінки Гуляйпілля у війні 1941 – 1945 років» письменника, краєзнавця Івана Кириловича Кушніренка. До бібліотеки завітали учні 8-А класу (кл. керівник Коротнюк В.А.) комунального закладу "Опорний заклад загальної середньої освіти "Престиж" Гуляйпільської міської ради. На зустріч були запрошені автор книги І.К.Кушніренко та керівник пошукового загону «Пам'ять» Н.О.Глущенко, яка протягом довгих років займалася пошуком рідних, чиї герої загинули визволяючи Гуляйпільщину. Гості розповіли про історію написання книги, метою якої є донести до читачів важливу роль жінок в роки війни. А також цим виданням сказати щире людське спасибі за бойовий і трудовий героїзм в період страшної біди – війни 1941 -1945 років – жінкам Гуляйпілля.

Вітаємо земляків з Днем визволення міста. Бажаємо всім мирного неба. А Івану Кириловичу Кушніренку дякуємо за подаровану книгу. Хай здійсняться всі його творчі задуми та мрії.

 

 13 вересня 1660 року народився Данієль Дефо - англійський письменник і публіцист.

Письменницька діяльність Дефо була досить різнобарвною – від поезій до масштабних романів: «Робінзон Крузо» (1719), «Мемуари кавалера», «Капітан Сінгльтон» (1720), «Молль Флендерс», «Полковник Джек», «Щоденник чумного міста» (1722), «Леді Роксана» (1724). Його перу належить величезна кількість публіцистичних статей, нарисів, історичних та етнографічних праць. Він став першим письменником-професіоналом в Англії початку XVIII століття.

Одним з перших шанувальників Даніеля Дефо в Україні був Тарас Шевченко, який у повісті “Художник” назвав роман “Робінзон Крузо” “безсмертним творінням”. Поет радив усім – і дітям, і дорослим – читати цю книжку, створив навіть малюнок “Робінзон Крузо”. На біографії Робінзона Крузо виховувалося не одне людське покоління. Ще й зараз, читаючи “Робінзона Крузо”, ми вчимося здорового глузду, віри в себе та у великі можливості людської праці.